Cookies і ваша приватність

Необхідні cookies потрібні, щоб сайт працював. Аналітичні та маркетингові cookies ми використовуємо лише з вашої згоди. Змінити вибір можна будь-коли за посиланням «Налаштування cookies» внизу сторінки. Політика cookies (чеською)

Налаштування cookies

Необов’язкові категорії вимкнені, доки ви самі їх не ввімкнете. Згоду можна відкликати будь-коли. Політика cookies (чеською)

Необхідні

Забезпечують роботу сайту й запам’ятовують цей вибір.

Завжди ввімкнені

Вимірювання відвідуваності та використання сайту.

Вимірювання ефективності реклами та її персоналізація.

ЗабронюватиБронь
Антонін Дворжак, портретна фотографія 1892 року
Експонат 00 Антонін Дворжак, 1892 Репродукція з видання Souvenir and Programme of the Actors’ Fund Fair, New York 1892 · Internet Archive Book Images
Підпис Антоніна Дворжака

Людина, чия музика живе й досі.

Камерна виставка, присвячена Антонінові Дворжаку, у самому серці Праги.

Поринути в історію

Живий архів

Осяйте спогад

На столі архіваріуса лежать фотографії, листи й рукописи. Оберіть експонат і ведіть по ньому променем світла — з напівтемряви проступлять обличчя, почерк і деталі, які на стіні легко вислизнули б від погляду.

  • Фотографія літа 1870 року. Дворжакові було двадцять вісім років, він грав на альті в оркестрі Тимчасового театру, і його твори знало поки що лише вузьке коло празьких слухачів.

    У ресторані цей портрет можна побачити в кольорі — його колоризовано за допомогою сучасних технологій. Тут ви відкриваєте його світлом. Це не кольорова фотографія тієї доби.

  • Метричний запис про народження. Антонін Дворжак народився 8 вересня 1841 року в Нелагозевесі, у будинку № 12, першим із дев’яти дітей Франтішека й Анни Дворжаків.

  • Аркуш перепису населення 1857 року для будинку № 69 у Злоніце, де родина Дворжаків тоді жила й тримала корчму. У ньому записано й шістнадцятирічного Антоніна.

    У Злоніце юнака взяв під опіку вчитель і органіст Антонін Ліман: він прилучив його до гри на органі, фортепіано й скрипці та до теорії музики.

  • Йозефіна Чермакова, театральна акторка. Молодий Дворжак підробляв уроками фортепіано й закохався у свою ученицю Йозефіну, але вона не відповіла йому взаємністю.

    17 листопада 1873 року він одружився з її молодшою сестрою Анною. Йозефіна вийшла заміж за графа Вацлава Роберта Кауніца; в їхньому маєтку у Високій біля Пршибрама Дворжаки часто гостювали.

  • Антонін і Анна Дворжаки в Лондоні 1886 року. Починаючи з 1884 року Дворжак не раз приїжджав до Англії й диригував там власними творами.

    Для Лондонського філармонічного товариства він написав Симфонію № 7, а в квітні 1885 року диригував її прем’єрою в Сент-Джеймс-холі.

  • Дворжак у докторській мантії Кембриджського університету, який 1891 року присудив йому почесний докторський ступінь. Почесним доктором його обрав і університет у Празі.

  • Перша сторінка автографа Симфонії № 9 мі мінор «З Нового світу». Дворжак писав її в Нью-Йорку з січня до травня 1893 року.

    Прем’єра відбулася 16 грудня 1893 року в Карнегі-холі під орудою Антона Зайдля й стала одним із найбільших тріумфів у його житті.

  • Листівка, яку Дворжак 11 серпня 1893 року надіслав із Чикаго до Кромержижа своєму другові, адвокатові Емілю Козанеку, — його ім’я стоїть в адресі.

    Того ж року він диригував своєю Симфонією № 8 на Всесвітній виставці в Чикаго.

  • Сторінка листа, який Дворжак написав у Празі 19 квітня 1886 року. У ньому він пише: „Papa Beethoven, jehož obraz nad mým psacím stolkem visí…“

    Українською: «Тато Бетховен, чий портрет висить над моїм письмовим столом…»

  • Кабінетна фотографія з празького ательє Й. Мулача, яку Дворжак 24 квітня 1903 року доповнив власноручним нотним записом і підписом, — менш ніж за рік до своєї смерті 1 травня 1904 року.

Репродукції походять із загальнодоступних зібрань (Wikimedia Commons, Державний обласний архів у Празі, Державний окружний архів у Кладно). Кольоровий шар на експонаті 01 — сучасна колоризація, представлена в ресторані.

Зала I · Дитинство й родина

Коріння

Ранні роки Антоніна Дворжака — атмосфера рідного дому, батьки Франтішек і Анна та місця, де формувалася його особистість.

Рідний дім Антоніна Дворжака в Нелагозевесі на старій фотографії
Рідний дім у Нелагозевесі, № 12
Метричний запис про народження Антоніна Дворжака, 1841
Запис про народження, 1841 · SOA Praha

1841

Нелагозевес

Антонін Дворжак народився 8 вересня 1841 року в Нелагозевесі над Влтавою й був першим із дев’яти дітей. Його батько Франтішек був м’ясником і корчмарем, грав на цитрі; мати Анна, уроджена Зденькова, походила із села Уги.

Франтішек Дворжак, батько композитора, на фотографії 1892 року
Франтішек Дворжак (1814–⁠1894), батько
Анна Дворжакова, уроджена Зденькова, мати композитора
Анна Дворжакова (1820–⁠1882), мати

1847

Перша скрипка

У 1847 році він пішов до школи й почав учитися гри на скрипці під керівництвом учителя Йозефа Шпіца.

У роки його дитинства в Нелагозевесі з’явилася залізнична станція — і любов до потягів супроводжувала його все життя.

Антонін Ліман, учитель і органіст зі Злоніце
Антонін Ліман, учитель у Злоніце
Аркуш перепису населення в Злоніце, 1857
Перепис 1857 року · SOkA Kladno

1853–1859

Злоніце й Прага

У 1853 році він переїхав до Злоніце. Там учитель і органіст Антонін Ліман навчав його теорії музики та гри на скрипці, фортепіано й органі.

У 1857 році він поїхав до Праги вчитися в органній школі, яку закінчив 1859 року.

Зала II · Творчий шлях і визнання

Музика, що перетнула кордони

Портрети, документи, нотні записи, вітчизняні й міжнародні нагороди — історія таланту, який шанували ще за життя і який став безсмертним.

Перша сторінка автографа Симфонії № 9 «З Нового світу», 1893
Симфонія № 9 «З Нового світу» автограф, Нью-Йорк, 1893
Титульний аркуш автографа Симфонії № 7, 1885
Симфонія № 7 для Лондонського філармонічного товариства, 1885
Титульний аркуш автографа ораторії «Свята Людмила», 1886
«Свята Людмила» ораторія, виконана в Англії, 1886
Титульний аркуш автографа Симфонії № 8, 1890
Симфонія № 8 автограф, 1890
Титульний аркуш першого видання Симфонії № 9 у перекладенні для фортепіано, видавництво Зімрока, 1894
«З Нового світу» видання N. Simrock, 1894
Афіша першої вистави опери «Русалка» в Національному театрі, 1901
«Русалка» афіша прем’єри, Національний театр, 1901
  1. 1862–1871

    Альтист в оркестрі Тимчасового театру; з 1866 року оркестром керував Бедржих Сметана.

  2. 1875

    Австрійська державна стипендія для молодих композиторів.

  3. 1878

    За рекомендацією Йоганнеса Брамса берлінський видавець Фріц Зімрок видає його «Слов’янські танці».

  4. 1884

    Диригує Stabat Mater у лондонському Королівському Альберт-холі.

  5. 1885

    Прем’єра Симфонії № 7 у лондонському Сент-Джеймс-холі.

  6. 1891

    Почесний докторський ступінь Кембриджського університету; почесним доктором його обрав і університет у Празі.

  7. 1892–1895

    Директор Національної консерваторії в Нью-Йорку.

  8. 1893

    16 грудня в Карнегі-холі вперше звучить Симфонія № 9 «З Нового світу».

  9. 1898

    Відзнака Literis et artibus.

  10. 1901

    Прем’єра «Русалки» в Національному театрі; директор Празької консерваторії й довічний член Палати панів (Panská sněmovna).

Світло над рукописами дихатиме в такт музиці.

Інтермецо

Кабінет спогадів

На письмовому столі лежать чотири речі. Візьміть одну з них до рук — і нехай вона розповість свою історію.

Оберіть предмет на столі.

Предмети на столі — художня метафора: це не означає, що їхні оригінали є частиною експозиції. Репродукції документів походять із публічних зібрань.

Зала III · Родина й особисте життя

Дім

Дружина Анна й дев’ятеро дітей. Родинні фотографії передають атмосферу дому — ключа до розуміння людяності й глибини його музики.

17 листопада 1873 року Антонін Дворжак одружився з Анною Чермаковою (1854–⁠1931). У них народилося дев’ятеро дітей; троє найстарших померли в ранньому дитинстві.

  1. Отакар1874–1877
  2. Йозефа1875
  3. Ружена1876–1877
  4. Отилія1878–1905
  5. Анна1880–1923
  6. Магдалена1881–1952
  7. Антонін1883–1956
  8. Отакар1885–1961
  9. Алоїзія1888–1967

Серед його великих захоплень були залізниці й розведення голубів. Літні місяці родина проводила у Високій біля Пршибрама, де Дворжак перебудував старий амбар на літню садибу: там він доглядав сад, тримав голубів і писав музику.

Йозефіна, його перше кохання, а згодом своячка, у листопаді 1894 року написала йому, що тяжко хвора. Тоді у фінал Концерту для віолончелі сі мінор він вплів цитату зі своєї пісні „Kéž duch můj sám“ («Залиште мене самого»), яку вона любила. Після її смерті в травні 1895 року він ще раз переробив завершення концерту.

Зала IV · Дворжак і світ

Від Праги до Спіллвілла

Місця концертної й педагогічної діяльності Дворжака — від Лондона до Нью-Йорка, від Праги до Спіллвілла. Оберіть місце на мапі.

Стилізована мапа Північної Атлантики: позначено Прагу, Лондон, Нью-Йорк і Спіллвілл

    Оберіть місце на мапі або в списку.

    Золоті лінії з’єднують місця, але не показують точних маршрутів поїздок. Берегові лінії — за даними Natural Earth (суспільне надбання), без сучасних державних кордонів.

    Виставка в ресторані A. Dvořák: на піаніно — фотографії в рамках, бюст Бетховена й позолочена мініатюрна скрипка, над ним — настінний світильник і галерея колоризованих портретів

    Виставка в ресторані

    Історія ближча, ніж ви думаєте.

    Відкрийте світ Антоніна Дворжака просто в нашому ресторані.

    Виставка в ресторані A. Dvořák · фотографія ресторану

    Архівні репродукції: Wikimedia Commons і зазначені архіви (суспільне надбання); фотографії виставки: ресторан A. Dvořák; музика: записи в суспільному надбанні з Wikimedia Commons.